- зронити
- зроню́, зро́ниш, док., перех., поет.1) Не втримати, ненавмисне впустити. Зронити сльозу.2) перен. Втратити (листя, пелюстки і т. ін.).3) перен. Сказати, промовити коротко (перев. після мовчання). Зронити слово.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.