зронити

зронити
зроню́, зро́ниш, док., перех., поет.
1) Не втримати, ненавмисне впустити. Зронити сльозу.
2) перен. Втратити (листя, пелюстки і т. ін.).
3) перен. Сказати, промовити коротко (перев. після мовчання). Зронити слово.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "зронити" в других словарях:

  • зронити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • зронений — а, е, поет. Дієприкм. пас. мин. ч. до зронити …   Український тлумачний словник

  • сказати — 1) (передати словами думки, почуття, щось запитати, відповісти, повідомити тощо), мовити, промовити, проговорити, вимовити, висловити, повідати; кинути, зронити, проронити, пролепетати, пролепетіти (нерозбірливо, лагідно); проговоритися,… …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»